Молитва Одину

Вірш / Інше
Я ворожитиму на кавовій гущі
скільки північних міст у мені
і скільки східних для наших чекань.
Я віршовано виправдана.
Ти - мій римолікбез.
Сухий спирт палає в долонях
твоїх. Я ж - незрадливо німа саламандра.
Пісок розсипається по моїм плечам.
Сонце злизує ночі з повік.
Хто кому чия оаза?
Хто кому димний міраж?
Усі бедуїни на моїх рунах
ведуть каравани у мій персональний жовтень.
І навіть якщо завтра +5
і сиве небо розродиться грозами,
я, у мітенках і в*язаних гетрах,
ворожитиму на кавовій гущі
і молитимуся Одину.
Тобі на вдачу.
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A