Мова
Вірш / Події
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв`язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумкою,
підпоясане спільнослів`ям,
розквітається.
Мова стомлена, та не скорена!
Тихим шепотом,
відлунням лепету,
звуком шелесту
пісні ширяться,
розлітаються.
Стоголосими стогонами братів,
у таїну думок сестер
вплітаються.
Мова зморена, та відроджена!
