Мова (пісенний варіант вірша Ірини Вірної)

Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,

у стоги складена,

у  снопи зв`язана,

колосок до колосся,

у вінок слово вплелося...

Міцно скріплене однодумкою,

підпоясане спільнослів`ям,

розквітається.

Мова стомлена, та не скорена!

Тихим шепотом,

відлунням лепету,

звуком шелесту

пісні ширяться,

розлітаються.

Стоголосими стогонами братів,

у таїну думок сестер

вплітаються.

Мова зморена, та відроджена!