МОВЧАННЯ

МОВЧАННЯ

Змалку флюїди мовчать, навіть коли гуде грім,

Злим язикам не влучать, де мовчазний гострокіл.

Втомлено світ зазирне в очі що сховані в дим,

Я не для всіх, я один — це мій потужний поділ.

Кожне ім`я на вустах буде бентежить мене,

Ніби ярлик на душі, ніби як пастка для мрій.

Тиша не слабкість моя, а обладунок, що гне,

Бути прозорим для всіх, це ризик вельми значний.

Світ не питає, чиє, хоче набити мішок

Лайками, брудом, лайном,  щоби був файний сюжет.

Та я мовчу, наче риф, бо не для мене цей шок,

Знайдеш мене не в житті, мій дім тепер — Інтернет.

Варто мовчати, коли сильним є слово твоє.

Варто тікати, якщо хочеш як менше розмов.

Знати усе — то не як зблизитись з кимось іще,

Мовчки іти — це закон, голос тримати для мов.

Мирослав Манюк

03.08.2025