Наскрізно

Хоч - спали мені пальці, потилицю.

ми навіки удвох - далеко і нарізно.

я торкаюсь губами до білої вилиці,

ти мене пробиваєш - повільно і наскрізно.

.

не вдихнувши, в тобі повсякчас задихаюся.

безпритульний, водимий нуждою по світу.

ти цілуєш повітря, неначе знущаєшся,

я тебе доганяю - руками і вітром.

.

у пустельному мороці очі і постріли

упритул, ``глок`` до скроні, барвистими іскрами

розлетиться усе. і ти, наче поспіхом

Підбереш мою душу й опісля - вишиєш.

.

і нехай твої руки голкою вколяться

і змішається кров з димом і попелом,

Рознесеться бродячими псами десь по околицях

та зимою на місто посиплеться опадом

.

ти мене не зустріла, а тупо спіткала.

я лиш твій, ти - ніколи не станеш моя.

мої рани навиліт наскрізно проколупала.

Я не бачу тебе. .

Не чую. .

Пітьма.

2016, «Стилет Волі»