Найсолодший смертельний маяк

Ти — дзеркало чисте, де я не відбита,

Де погляд проходить крізь шкіру і тлін.

Моя безнадія залізом підбита

І б’ється у скроні, як траурний дзвін.

Я випаду в осад, як білий вапняк,

В твоїй системі координат і значень.

Ти — мій найсолодший, смертельний маяк,

на який я дивлюсь, та якого немаю.