Небесна сотня

Вірш / Події
І дивиться на нас небесна сотня,
Руками обіймає рідний край.
Ти не залишишся, матінко, самотня -
Вони тобі подарували рай.

Вони без зброї рвали горло ката,
В собі бороли відчуття страху.
За тебе, ненько, за сестру і брата
Рушали по тернистому шляху.

І в неба даль злетіли ці орлята,
Та дивляться із далечі на нас
Радіють, що ця влада клята
Відчула, що прийшов їй час.

А перемога вже не за горами
Ще один крок до здійснення мети
Небесна Сотня на віки із нами.
І з нами у віках буде іти.
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A