Неоновий попіл

[Вступ>

Світло тане у воді…

Я вже інша… відпусти…

[Куплет 1>

Ніч розсипала неон, як попіл,

І по плечах — холодний вітер змін.

Твої слова — розбите скло під ноги,

А я навчилася по ньому йти.

Ти — мій уламок марних сподівань,

Кохання — лист, який дотла згорів.

А я себе по крихтах зібрала,

А ти мене почути не схотів...

[Передприспів>

Я через тебе — вже не та,

Що так боялась самоти,

Я в цих дощах себе знайшла,

А ти коханням заплатив…

[Приспів>

Я через тебе плакала колись,

Та не зламалась до кінця.

Хай мої коси розплелись —

Я стала сильна, як весна.

Колись до тебе йшла крізь ніч,

Де кожен крок — по лезу дня,

Та в цих дощах знайшла свій ритм —

І більше не твоя… (І більше не твоя...)

[Куплет 2>

В дзеркалі — не та, що була вчора,

Я вже не тінь у змоклому плащі.

Хай листя липне до підборів,

Та я здолаю всі твої дощі.

Мій кожен крок — як новий початок,

Моє тіло — це світло і вогонь.

Я танцюю, наче поза часом,

І вже не відчуваю твій полон.

[Передприспів>

Забуду я сценарії оман,

Що ти писав для нас колись,

Сьогодні небо — вже без твоїх хмар,

Я — вільна, чуєш? Подивись.

[Приспів>

[Брідж>

Ти думав… що без тебе я зламаюсь…

Що розчинюсь у цих дощах…

А я… відважилася жити далі…

Навчилась на власних помилках…