Світланка Минченко 28 Вересень / Оновлено

•Ніколи… Не з ним•

Вірш / Культура

Душа, що обмежена таймером тіла .

Скажи-но, до кого ти так вже хотіла ?

Такий крижаний, як засніжена Арктика,

І так, не твоя, а чужа він галактика.

Душа, що обмежена рамками часу…

А ти? Ти чия РАЗкоштовна прикраса?

Перлина, що пестить нескорене море;

Для когось Надія, чи Мрія, чи Горе?

Душа неприборкана з ранку до ночі,

І сни неспокійні, як пісні дівочі…

Пронизані смутком, як перше кохання,

Але це не ВІН, то від долі знущання..

Душа, віднайди вже нарешті той спокій!

Мені не потрібні моралі високі,

Щоб затишно в серці при чистому глузді,

Бо мене таку як я Є, в рай не пустять.

Душа, я обмежена таймером тіла…

Пробач, що ізнову за ним полетіла.

Хай він лише вигадка, хвора уява,-

Між сірості стін як палітра яскрава…

_

Душа, вже замовкни, пробач, розумію.

НІКОЛИ… НЕ З НИМ, але Я НЕ ЖАЛІЮ!

(с) Світланка Минченко

11.07.2025

Із циклу віршів “Лоліта»

Цикл віршів «Лоліта»: «Протистояння», «Лоліта», «193», «Ніколи.. Не з ним», “notMine”, «Я- експеримент», «Хмарочоси», “Tatto”, «Танець», “Soulmate”, «Краще»)

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A