НІП
Проза / СуспільствоХтось час проводить, заради втіхи плоті.
А деяких і взагалі - проходять ласки мимо.
Ми миті бачимо у тих, які б хотіли мати самі,
Але... Не маємо ми їх, бо світу іншим мало.
І важко бути ідеалом в очах своїх для себе,
Коли, за спиною твоєю, ножі безболісно встромляють.
І заздрити не хочеться всім тим, кому та вдача посміхається,
Але болить... Болить від розуміння,
Що ті, хто кохають без любові, зводитися все з рук.
А ті хто щиро люблять в серці своїм, тепла не мають зовсім.
І ти стоїш серед людей цих всіх:
Вітаєшся, і посміхаєшся, і в очі дивишся ти їм.
Змінити хочеш щось, бо секрети знаєш всі,
Але... У світі цьому, такі як ти - масовка маси сірої.