Ночі холодні, ніби серця колишніх...

Ночі холодні, ніби серця колишніх.
​Кожна наступна ділиться своїми зимами.
​Світанки такі ж швидкоплинні, наче цвіт вишні.
​Серпневі дні, мов хороші поети з поганими римами.
​
​Серпневі поля самотні й сухі, як кашель.
​Серпневі річки безнадійно чекають на переправи,
​Хмари відображаючись, мов різнокольоровий кахель,
​Безповоротно зникають у водах заплави.
​
​Серпневі дощі - загравання з майбутнім,
​такі ж ненадійні, як обіцянки любити вічно.
​Серпневі вечори - прощання зі спокоєм самобутнім.
​Серпневі вечори, мов думи - величні й трагічні.
​
​Серпень, загалом, неначе кінцівка хорошої книги,
​Де кожну сторінку перегортаєш із насолодою.
​Гаряче серце в передчутті нової інтриги.
​Шкіра напивається ранковою прохолодою.
​
​28.08.2021