Ангеліна Александренко 18 Лютий / Оновлено

Обирати себе

Вірш / Психологія і відносини

Рожевий захід дивиться на мене крізь вікно 

Несправжній світ, несправжнє сонце світить.

Скажи мені, де правди те зерно.

Кажи, і хтось тобі повірить.

Забудь про біль, який гниє зсередини.

Забудь образи, йди тільки вперед.

Будуй з людьми міцні взаємини.

Та не звикай до них насамперед.

Світ руйнується й міняється з роками,

В дитинстві він як казка твоя добра,

А потім замок той розбомблять бомбами.

І вжалять тебе сильно наче кобра.

Але не забувай про вогник свій всередині,

Не забувай і жити заради себе ти.

І навіть впавши в болі в ту розщелену,

Люби себе та до небес лети!

Ангеліна Александренко

17.02.2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A