Очікування

Цікаво знати одне -

Як скоро я піду без тебе на дно?

Як скоро дозволю собі тебе ненавидіти?

Заперечувати будь-які почуття до тебе,

Як швидко всередині мене стане надто порожньо?

Прошу, можеш дати мені хоча б одну відповідь?

Але ти, як і моя підсвідомість, волієш мовчати.

Єдине, що я чую - це слово «ні»,

Воно так боляче б’є, що вже не лишилося сил кричати.

Як думаєш, до чого приведе моє саморуйнування?

Шкода, що його шляхи не ведуть до тебе.

Воно лише підсилює відчуття,

Що моя зброя - «надія» - не готова стріляти.

Я знаю, у мене більше немає шансів,

І в твоє повернення немає сенсу вірити.

Але спогади не дають мені з тобою попрощатися,

Вони лише твердять, що ти стала моєю головною втратою.

Знаєш, тобі не варто було намагатися мене врятувати,

З думкою, що скоро доведеться встромити мені в серце ніж.

Але навіть якщо вдариш сильніше, я, як і раніше, дозволю тобі мовчки піти,

Сподіваючись, що колись ти знову прийдеш.