Оповідання Оксамитова скатертина зі збірки «Зірка бажань», Марія Обиденна

Був теплий літній вечір. Молоде зелене листя набирало сили, сонячні промінчики просочувалися крізь крони дерев. Лагідний вітерець прошмигнув між гіллям й листя на липах ніжно зашелестіло. Велика алея у центрі міста була залита сонячним світлом. Катерина працювала менеджером парфумерної мережі та завжди виглядала, як дівчина з обкладинки глянцевого журналу: гарно одягнена, з модною зачіскою та ідеальним макіяжем. Парубки на вулиці заглядалися на таку красуню.

Катерина йшла вздовж алеї. З її очей сльози лилися рікою. Дівчина вирішила завітати у маленьке кафе–бар та замовити своє улюблене крем–брюле. За столиком біля барної стійки сиділа жінка у пурпурному вбранні. Перед нею, на оксамитовій скатертині, були розкладені карти. Катерина колись бачила такі: карти були великого розміру, з картинками та магічними символами.

Розмова за сусіднім столиком зацікавила Катерину.

– Карта «Сонце» – XIX старший аркан – вказує на те, що зараз у тебе гарний період у житті, – розповідала жінка молодій дівчині у білому капелюшку.

Офіціант приніс Катерині подвійну порцію крем–брюле. Улюблене морозиво у спеку допомогло Катерині відволіктися від тяжких думок.

– Карта «Колісниця» у минулому, VII старший аркан, – продовжувала жінка, – говорить про те, що у вас були спільні цілі, і ви успішно їх досягали разом. Карта «Місяць» – XVIII старший аркан – карта твоєї другої половинки. Твій коханий не впевнений в собі. Його турбує безліч страхів. На будь–яку рішучу дію, він йде з великими зусиллями …

Катерина прислухалася уважніше до розмови. Креманка з морозивом була майже порожня. Раптово, до кафе–бару зайшли два юнаки та почали гучно обговорювати останні політичні новини з барменом. Про що далі розповідала жінка у пурпурному, було ледве чутно. Через декілька хвилин, дівчина у білому капелюшку піднялася, подякувала жінці та поклала на оксамитову скатертину зелену купюру.

– Щиро дякую, – сказала відвідувачка та зітхнула з полегшенням.

– Приходь ще. Я завжди рада тебе бачити та допомогти.

Незважаючи на те, що атмосфера кафе–бару подіяла на Катерину заспокійливо, дівчина була дуже засмучена. Вона потрапила у складну життєву ситуацію, з якої, здавалося б, не було виходу. Андрій не відповідав на її дзвінки. Світ був зруйнований. Близькі подруги намагались підбадьорити Катерину та вигадували тисячі пояснень вчинку Андрія. Рідна тітка казала, що Андрій схаменеться та подзвонить. Подруга Марина намагалась вмовити Андрія зустрітися з Катериною. Усі спроби були марні. Близькі радили почекати. Андрій отямиться та повернеться. Але Катерина чомусь не вірила їх словам. Хвилини йшли днями, а дні місяцями.

Катерина вирішила спитати про свою долю та стосунки з Андрієм у жінки в пурпурному вбранні. На скатертині лежала колода карт. Катерина підійшла до столику та спитала хлюпаючи носом:

– Можна до Вас?

– Так, люба, сідай. В тебе щось сталося?

– Розповідай, – підказав Катерині офіціант підійшовши зі склянкою холодного чаю.

– Скільки коштує консультація на картах? Це таро?

– Так, це карти таро. Консультація безкоштовна, – відповіла жінка. – Парубок пішов?

Почали котитися сльози. Мимоволі. Багато сліз. Катерина поспіхом розтирала сльози зі щік.

– Не плач, зараз подивимось, – заспокоювала жінка. – Кохання – це почуття, яке рухає сонце та інші світила, а карти таро підкажуть, чого очікувати від долі, як довго буде продовжуватися ваше сімейне життя, чи немає між вами третього зайвого.

– Так, звісно – відповіла з сумнівом Катерина.

– Я кажу правду, тільки правду та розповідаю про ті речі або події, які мені відкривають карти, – попередила жінка у пурпурному.

Майстерно перетасувавши колоду карт, гадалка дала потримати її Катерині та розклала у три ряди на оксамитовій скатертині.

– Твій Андрій не повернеться, – різко відповіла вона та зібрала всі карти до купи. – Вас розлучила жінка, чорнява, середнього віку.

Думка про те, що Андрій пішов до іншої та не повернеться вже не раз приходила у голову Катерині.

– Жінка, але не коханка. Більш точно, я тобі сказати не можу.

– А що за карта випала? – поцікавилась Катерина.

– Яка ти допитлива, – посміхнулась гадалка. – Одна з важливих карт у розкладі – це «Повішений». XII старший аркан таро означає ``полон``, а в більш глибокому розумінні – радикальний життєвий переворот. Це карта прийняття долі, повчання та терпіння. Людину можуть обмежити обставини, аж до розуміння нею глибинного сенсу життя.

– Ви робите любовні привороти? – поцікавилась Катерина. – Я бачила у газеті рекламу про сильні привороти будь–якої складності, любовний приворот по фото. Повернення згаслих відносин. В мене є фото Андрія. Допоможіть, – ридала Катя.

Жінка посміхнулась та пояснила:

– Я не роблю любовні привороти і тобі не раджу цією чортівнею займатися. Біди тільки наробиш, а парубка все одно не повернеш!

– А можна ще одне питання? – допитувалась дівчина.

– Так, швиденько, мене чекають у іншому місці.

– Що мені робити? Я буду щаслива? – ремствувала Катерина.

Жінка у пурпурному ще раз перетасувала колоду карт та розклала на оксамитовій скатертині у іншій послідовності.

– Ти зустрінеш своє кохання, нове кохання, дуже скоро. Місяць – два. Забудь Андрія. Твої двері щасливого життя не закриті і кохання тебе знайде. Карти кажуть, твій світ встав з ніг на голову. Терпляче чекай розвитку подій. Тобі важливо зберегти рівновагу між тим, що є в тобі, і тим, що відбувається навколо тебе – намагатися переступити через власні страхи. Ти цілком можеш бути господарем свого щастя …

Жінка у пурпурному намагалася заспокоїти Катерину, але усі її спроби були марними.

Сонце повільно сідало. На вулиці була нестерпна жара. Катерина замовила склянку зеленого чаю. Світло та повітря здавались помаранчевими, як і все навкруги. Світло відображалось у стеклах вікон кафе–бару та у підвішених на барній стійці склянках та келихах. Дівчина знаходилась у скляній сфері постмодерного мегаполіса, оточена склом, та плакала. Катерина та Андрій були знайомі 3 роки. Підготовка до весілля була у розпалі, коли Андрій зненацька зібрав речі і просто пішов.

Пройшов місяць. Нові проекти на роботі та нове приміщення офісу допомогли Катерині трошки забути про особисту трагедію. Виходячи з магазину взуття, Катерина забула чек на покупку та вирішила повернутися до магазину. Починалася злива. З вулиці доносився звук падаючих крапель. Дощ підсилював запах газів та вихлопів автомобілів. З великою картонною коробкою та у червоних черевичках на високих підборах, Катерина налетіла на свого давнього приятеля, Ігоря.

– Тебе підвезти додому? – зрадів Ігор. – Буде злива.

– Так, – не відмовилась Катерина.

– Як в тебе справи? – спитав Ігор.

Катерина почала плакати та розповіла про те, що стялося напередодні весілля.

***

За чотири місяці до цього …

Катерина та Андрій щасливо жили разом декілька років та вирішили одружитись. Андрій був середньої руки бізнесменом та мав декілька маленьких крамниць. Майбутній чоловік не погоджувався на дуже дороге весілля. Він вважав це непотрібними фінансовими витратами. Катерина та її батьки хотіли пишного весілля для своєї дочки з усіма атрибутами сучасного світу – вишуканий ресторан, обручка з діамантом, весільна подорож до однієї з країн Карибського басейну та багато іншого.

Андрій жартував:

– Тільки весілля на Мальдівах не замовляйте, будь–ласка!

– Добре, добре, хай буде як хоче чоловік, – віджартовувались батьки Катерини.

Катя вирішила звернутись до психолога з сімейного життя, якого їй порадила найліпша подруга Марина. Після перших двох тижнів консультацій, майже оформлені офіційно, сімейні стосунки почали покращуватися. Андрій погодився на дорогий ресторан та романтичну весільну подорож. Катерина торжествувала. Психолог підказувала, що треба робити, та Андрій ставав просто ідеальною второю половинкою. Його було не впізнати. Ідеальний чоловік – мрія кожної жінки. Фінансове благополуччя та виконання усіх жіночих забаганок. За місяць до весілля, Катерина повернулась з роботи та ледь не опритомнила. В квартирі не було особистих речей Андрія та ключів від його машини. Андрій не відповідав на телефонні дзвінки.

***

З моменту тієї страшної зливи та неочікуваної зустрічі у магазині взуття, Катерина та Ігор щасливо живуть разом. Одного дня, Катерина завітала знову до кафе–бару, але жінки з картами таро не було. Бармен пояснив, що жінка рідко заходить. Давно не бачив. Номеру телефону не залишає.

Кар’єра у Ігоря пішла вгору. Разом з друзями вони вирішили відсвяткувати нове призначення. Несподівано, у супермаркеті, Катерина побачила жінку з кафе–бару.

– Привіт, все добре? – спитала гадалка.

– Так, в мене все добре, скоро весілля, – відповіла Катерина.

– Бажаю щастя, – посміхнулась жінка.

Зненацька підійшов Ігор:

– Тобі рожеве чи біле шампанське?

Коли Катерина повернула голову, жінка з подругою були вже далеко. Катерина розповіла Ігорю, що випадково зустріла жінку, яка гадала їй на картах таро, але не встигла взяти номер телефону.

– Тобі дати номер телефону? – посміхнувся Ігор.

Здивуванню Катерини не було меж. Дівчина ледь не опритомніла.

– Це тітка Нюра, сусідка моїх батьків. Я знаю її з дитинства. Батьки жили ще на старій квартирі. Вона гадає на картах все життя. Вона і мені колись гадала …

Катерина та Ігор одружились. На весілля, тітка Нюра подарувала Катерині колоду карт та розшиту золотом скатертину для гадання. Не дивлячись на власну колоду таро, Катерина інколи приходить до кафе–бару замовити порцію морозива, склянку чаю та потеревенити з тіткою Нюрою.