Осінь сестричка милая

Шепоту осені тихому,

Віддаємо шану свою,

І ластівки тишею, попідстріхою,

І ми хто ще й досі в строю.

Листя дерев опалії,

Шкрябають мокрий асвальт,

Вітер їх вдачею жвавою,

Жене то вперед то назад.

Осінь сестричко милая,

В платті з дощу й блискавиць,

Хай навіть доля безкрилая,

До мене зайди хоч на мить.

Тебе я люблю щирую,

В шатах прозорих води,

Мене заколишеш дитиною,

І довго прошу небуди.

                                                2026 рік