Останні теплі безхмарні дні — вірш написаний під час проходження БЗВП.

Вірш / Суспільство

Останні теплі безхмарні дні.

Літо не поступалося місцем нахабно і вперто.

Мов вином, напивався сонцем, лишаючи на дні

Краплини суму. Багато суму, якщо відверто.


​Лишаю безліч несказаних слів.

Просто, бо немає кому вже їх казати.

Десь поблизу розташована церква, чути спів.

Церква вчить нас прощати й чекати.


​Церква вчить нас не носити образи.

Сержант вчить носити бронежилет,

Тримати стрій, виконуючи накази.

Й мати два Євангеліє - БК і турнікет.


​Ранкова роса розтікається берцем,

Сосни вдихають тумани на повні груди.

За хвилину до початку дощу, його відчуваєш серцем,

Як і зародження нової застуди.


​Ковдрою стелиться листя ховаючи нори зміїні.

Вітри увірвалися в ліс без зайвих прелюдій.

Розпочинається ще одна осінь в країні,

Де вже майже шістсот днів триває лютий.


​01.10.23

Дата написання : 01 Жовтень 2023

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A