печаль
Вірш / Суспільствоне знаю, в чому сенс
жити знов звичайний день.
краще б я в 13 десь убився,
бо в 17 став невдахою, що втомився.
піду десь у ліс, повішусь тихо
усіх дістало, що завжди зітхаю.
можна десь летіти в мріях далі,
щоб не чути тієї печалі,
що кипить з усіх боків.
знаю, що гублю себе без тями,
але ж там така забава,
що дає надію й радість.