ПЕНСІЯ

Вірш / Суспільство

ПЕНСІЯ

(рондель)

Сонце вмирає у місті старім,

Тінню ковтає віконний косяк.

Дні — мов рахунки без решти і так

Гасне надія у світі малім.

Тихо приходить тривога у дім,

Де лиш шпалери та чорний баняк.

Сонце вмирає у місті старім,

Тінню ковтає віконний косяк.

Жінка в халаті рахує між тим

Пенсію свою: до гривні — п`ятак...

Холод і голод не підуть ніяк...

Сльози не видно у світлі тьмянім —

Сонце вмирає у місті старім...

Мирослав Манюк

29.10.2025

Дата написання : 29 Жовтень 2025

Роботи автора