Передмова

Б’юсь об заклад — був хоча б один раз, коли ти не міг заснути й лежав у ліжку, відганяючи рої липких, набридливих думок.

Той самий момент, коли змушуєш себе заснути, бо завтра на роботу чи навчання, проте погляд вперто блукає стелею, а мозок генерує нові й нові ідеї, переносить тебе в минуле, майбутнє, вигадане, забуте, пророче, нерозказане — будь-куди, але не в Морфеєве царство. І, буває, вже ладен рахувати баранів, щоб заснути, та за мить ти вже годуєш їх на фермі десь під Белфастом, а потім поправляєш кашкета і тужливо дивишся за горизонт, ніби намагаючись розгледіти в тумані скелі та воду, яка відділяє тебе від рідних, вкраїнських земель. Скільки ти тут вже ? Десять років ? Сім ? Три ? Чайки кричать і з їх криком на губи Ірландським морем осідає сіль, що наповнює тумани, трави й шерсть круглобоких овець попід дерев’яним тином… Чуєш як тривожно кричать чайки ?...

Різкий поштовх, гіпнагогічний ривок (так-так, саме так називається та штука, коли дриґаєшся уві сні), серце стукає в горлі й ти десь в Києві чи Світловодську скляними очима втуплюєшся в стінку, намагаючись прийти до тями. Он, диви — шпалера відстала, варто б було її, взагалі, здерти та захєрачити всі стіни в сірий. Ну, щоб було як в лофті. То ж, мабуть, потрібно буде пошкурити та поґрунтувати перед фарбуванням… Цікаво, скільки б коштував ремонт? Певно, що перед тим, як затіяти ці великі переміни, варто було б розрахуватися з боргами… Власне, завтра потрібно буде розв`язати питання з…

Знайомо?

Скільки разів перед сном ти прокручував в голові сценарій тієї чи іншої події? А скільки разів жалкував, що відповів саме так, а не інакше? Скільки разів була нагода пожартувати так, як придумав саме зараз? А якби ти тоді пішов на ту зустріч, що було б? А пам’ятаєш той випадок, коли варто було таки простягнути руку, щоб торкнутись долоні? Чи було не варто? А що було б, якби таки... А що буде, коли прокинешся ?

Безсоння грається і вводить в оману, малюючи серед ночі настільки детальні картинки, що важко не сприймати їх за спогади. Проте, а що якби це було реальністю ? Чи може це так і було ?

Чи таки все — вигадка ?

Власне, саме тут і зараз, сон, фантазія і дійсність переплететься в химерну низку не пов`язаних між собою новел (чи оповідань? Біс їх зна, тут хай критики розбираються) і змусить тебе в кожному слові шукати підтвердження реальності написаного. Але це не точно. Проте, якщо ти знаєш мене, то впізнаєш героїв, а можливо і полюбиш. Або ні.

Власне, всі збіг з реальними подіями та людьми — ніхуя не збіг. Але знову ж таки — це не точно.

Складно сказати де тут істина, а де лише казкові емпіреї, намальовані сонним мозком.

Гарних снів.