Вірш / Суспільство

ПЕРЛИНА

ПЕРЛИНА

Часом в мушлю падає піщинка,
Ранить у молюска ніжне тіло
І він закриває мушлю щільно.

Вже молюск не буде жити вільно,
Він собою огортає дрібку
Та шліфує, щоби не боліло.

Так виходить те, що і потрібно:
Дрібок змінить вигляд на окрасу,
Кольору такого, як у срібла.

Як в житті з нещастям ходиш разом,
То дивись на це як на піщинку,
Що попала на життєву трасу.

І зроби з нещасть своїх перлину.

Мирослав Манюк
27.07.2026

Дата написання : 27 Липень 2026

Роботи автора
A