Перші твори у жанрі «шестислав»

Тарас Шевченко

Він не мечем, а словом бив кайдани,

З кріпацтва виріс — духом до небес.

Його «Кобзар» лікує давні рани,

Він у кожному слові знов воскрес.

Будителю народу, низький Тобі уклін,

Ти — нашої свободи незмовкний дзвін.

Княгиня Ольга

В очах — і мудрість, і державна влада,

Вона закон у дикий край вела.

Не знала страху перед ворога зрадою,

Русі могутність гордо підняла.

Великій княгині слава не згасає,

Вона наш рід у вічності тримає.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Морські походи, переможні крики,

Він Чорне море в козацький дім перетворив.

Гетьман розумний, воїн той великий,

Що для освіти двері відчинив.

Тобі, лицарю честі, козацька хвала,

За те, що Вкраїна в борні ожила.

Ярослав Мудрий

Він не війною — мудрістю карав,

Софії мури в небо підійняв.

«Руську Правду» люду дарував,

Державу в міцний вузол пов’язав.

Князю-просвітнику, слава у віках,

Твій розум — світло в наших помислах.

Іван Сірко

Він характерник, що не знав поразки,

Для ворогів — мов блискавка в степу.

Про нього й досі ходять дивні казки,

Як він долав неволю ту сліпу.

Сіркові-батьку слава поміж трав,

Він волю козаку понад життя обрав.

Василь Стус

Він прямо стояв, коли світ хилився,

За правду рідну в очі смерті глянув.

В холодних тюрмах духом не змирився,

З корінням вирвав бур’яни обману.

Поете-лицарю, честі Твоєї стяг,

Світить нам ясно на тяжких шляхах.