Поцілунок душі

кайтесь, мої любі, за свої гріхи,

бо не буде ніде раю: ні в небі, ні в землі.

бо будуть ваші душі й чортові чужі,

солодкі спокуси груші на смак стануть гіркі.

кайтесь, поки можете, поки час ще є,

поки душа літає, а тіло не гниє,

поки можете - на коліна ставайте

й не в Бога, а в себе пробачення прохайте.

пробачте себе за свої ж помилки,

не збирайте ви в серці злості батоги,

пробачайте себе, пробачайте й чужих, -

лиш прощення ллється відлунням живим.

лиш в ньому життя, лиш в ньому рятунок,

пробачення - найдужчий душі поцілунок,

тому рятуйтесь, цілуйтесь і пробачайте,

ні Богу, ні людям, а собі догоджайте!