Погляд

Перша з робіт, яку я, як молодий автор, можу презентувати на загальний огляд! Нехай ці рядки знайдуть відгук у вашому серці.

Відгомін штормових хвиль,
​Зелен квіт весни на волі —
​Все спливає, непокоїть :
​Пальці ласки у мозолях.
​
Забував себе у млості,
​Глибина очей — мій простір.
​До полотен мчусь — на розстріл, 
​У кіноварі й охрі постіль.
​
Який взор у мого болю?
​Той, що втішить у неволі,
​Сполоши́ть крізь натовп плоті.
​Застигаю. Все. Доволі...

Докір, ніч і тканей повість — 
​З плям вугілля вбачив кволість.
​Погляд Квітня кличе совість?
​Спомин вижив всю ту гордість.
​
​Я не спав би ще три тижні!
​Сон — це ворог! Сон — це ніжність.
​Лебедів про муки в ніші:
​Забуття, смирення, вічність.

Однак, близ калічених фаланг моїх — пензлі.
​Подоба — в колорі, як поміж сірих дум тендітна чесність.
​Розум не забуде ``його`` — це безнадійність.
​Хай же написано так — це Покірність.
​
15.08.25,

Інгулів Паливода.