Анастасія Еліст 1 день / Оновлено
Вірш / Інше

Попереду щастя

Інколи хочеться, щоб все давалось простіше.

Не бігти кудись — когось «рятувати».

Я не прихильниця ламати себе, щоб ставати міцніше,

І не змогла б ніколи комусь догоджати.

Я вірю, що всі отримують те,

Чого надіями і силами прагнуть,

Але не все, що руйнує, — мине,

Бо деякі речі самі не зникають.
У вихрі думок є і світло, і страх,

Які за собою спокій тримають.

Людина коливається в таємних вітрах,

Які ніколи її теплом не вкривають.
І в чомусь є таки сенс,

Але на все не треба шукати причини.

Давати більше життю інтерес,

Бо все, що цікавить, - попереду, а не на вершині.

Роботи автора
A