Потонула
Вірш / СуспільствоДуша тонула у твоєму океані,
Твої слова - мед для моїх вух,
Мої вуста зсихали від бажання,
Чекала на тебе, мов на страшний суд.
Тонула у криштальному бажанні,
Плекала сумніви в сутінках думок,
Програла бій - та не програла щастя,
Темні морські очі потягли на дно.
Блукала в темряві твоїх ілюзій,
Чекала поки виведеш із сну,
Немов метал у скроні - стукав голос,
Іржею ми покрились у раю.