Повна перемога та фінальний звіт за 69 гривень: Як ПриватБанк піратів захищав

Запам’ятайте цю цифру — 69 гривень. Саме стільки коштує репутація великої банківської структури та літературного майданчика, який на папері «захищає» авторів, а на ділі — торгує краденим. Вся ця історія підтверджена скриншотами та документами, опублікованими для захисту моїх прав. Це не просто блог — це попередження для кожного, хто створює інтелектуальний продукт у цій країні.  

Частина 1: Лицемірство «Букнету» 

Усе почалося з того, що платформа «Букнет» вирішила підзаробити, виставивши два мої твори на продаж за 69 грн без жодного дозволу. На їхньому сайті висить красива інструкція для правовласників: «повідомте нас — і ми розберемося». Спойлер: це брехня. 

Ця форма зворотного зв’язку — просто діра в цифровий вакуум. Мої твори зникли звідти лише після того, як я взяв їх «за горло» через американського реєстратора GoDaddy. Тільки міжнародний тиск змусив цих «цінителів літератури» згадати про авторське право.

Частина 2: ПриватБанк і мистецтво «футболу» 

04.04.2026 я звернувся до ПриватБанку з вимогою припинити незаконний продаж моїх творів через їхні платіжні шлюзи. 23.04.2026 прилетіло стандартне відфутболювання: «Ми приватна організація, без рішення суду нічого не можемо».   

Шановні, ви двічі надіслали мені цю відписку, мабуть, забувши про постанови, які зобов’язують банки боротися з піратством та незаконними транзакціями. Я вас почув. І саме тому справу тепер розглядає Національний банк України.  

Частина 3: Спам, страх і оновлення даних 

Як тільки втрутився Регулятор (НБУ), риторика ПриватБанку різко змінилася з «ми нічого не можемо» на «будь ласка, візьміть слухавку». З 18 квітня мені почали сипати спамом: «З’явіться у відділення для оновлення даних». Серйозно? Раптово виникла потреба побачити моє обличчя саме тоді, коли НБУ почав ставити незручні питання?

Вчора, 06.05.2026, вони вже благали в повідомленнях відповісти на дзвінок стосовно мого звернення. Але почекайте, панове, ви ж самі сказали: «ми приватна організація, ми безсилі». От і сидіть тепер у своєму «безсиллі». Тему розмов з вами закрито — тепер ви будете розмовляти з Національним банком.

Фінальний акорд

Висновок для читачів простий і гіркий: верхівка правління банку не поважає вас як клієнтів. Для них компанія-пірат, яка незаконно торгує чужим майном, важливіша за законні права громадянина. Вони допомогли відмити гроші за незаконний продаж мого інтелектуального майна і до останнього відхрещувалися від відповідальності. 

Говорячи зрозумілою для них мовою: ви хотіли наїбати лоха, але проїбалися самі.

Я — клієнт цього банку, але для них я був просто завадою в їхніх схемах з піратами. Робіть висновки, чиє майно вони «захищатимуть» завтра.

Правда опублікована. Чекаємо на висновки НБУ. Шоу триває.