Поводир.

В нічному  небі мовчки,

Гуляє місяць поводир,

Сови поодинокі зойки,

І гул гармат орієнтир.

Спимо з братами скопом, разом,

Тривожні, чорнобілі сни,

Довкола світ хворіє сказом,

Мов на балу у сатани.

Година ще, втаємо браття,

Вже повен місяць, нам пора,

Пора знімати це прокляття,

Пора нажаль - нажаль пора…

І місяць брате, так яскраво,

Ти красень, але несвіти,

Він посміхнеться нам лукаво,

І встигне в хмару ще піти.

А поки я живу тобою,

В блідому світлі вовкулак,

Чи ж будем ми самі собою?

Після агонії атак.

Гуляють вовком люди звірі,

Гримлять степи, гудуть ліси,

Обличчя мов оскаженілі,

І стали воєм голоси…..

А серце то кривава рана,

Давно мовчить, вже неболить,

До пекла йди орда незвана,

Втомився й Господа молить.

Покровське

2025 рік