ПРИМАРА СЛАВИ

Вірш / Суспільство

ПРИМАРА СЛАВИ

Гонить люд гучну примару слави,

Шепче сцена: «Будеш ти царем»,

Та в очах і перед вівтарем

Гасне тихо цей вогонь лукавий.

Золото дзвенить у кожній залі,

Блиск і шум затьмарюють тандем,

Та без світла марний цей об`єм,

Бо душа стоїть в глухій печалі.

Враз приходить тиша не гучна,

Щось проносить тихо попри нас

І в руці зринає ключ простий.

Щастя та вогонь немов брати:

Хто горить, той має свій політ,

Бо любов веде його в зеніт.

Мирослав Манюк

01.03.2026

#сонет

Дата написання : 01 Березень 2026

Роботи автора
A