Радості дотик легкий

Навіяв сум осінній день похмурий

І дощ розплакався, ніяк не зупинить.

У серці оселилася зажура,

Не знаю чи назавжди, чи на мить.

А сонечко усміхнене з``явилось

В небі блакитному, минаючи хмарки.

То й смуток і журба десь раптом ділись,

Втішила радість дотиком легким.

2016 р.