Раніше була тут сім?я

Я плачу тихенько у ліжку,

Бо мама поїхала знов.

Чи приїде вона влітку?

Чи коли рік пройшов?

Бабуся дивіться на вагон,

Очі блищать від сліз.

Пустішає людний перон.

Донька в житті наче гість.

Обставини змусили лишити

Рідне й тепле крило.

Лишається за домом тужити,

А колись тут шумно було.

Збиралась велика сімʼя,

Раділа, сміялась, жила.

І мала одне імʼя.

Але відстань все забрала.

18.04.2025

Ангеліна Александренко