Ранки ще сповнені сонцем
Вірш / СуспільствоРанки ще сповнені сонцем.
Вечори вже затягнуті димом.
Літо почуває себе тут чужинцем
І поступається місцем своїм побратимам.
Щодня нам бракує денного світла.
Щоденно на цвинтарі додаються нові прапори.
Між хрестами атмосфера важка, але привітна.
Пам’яті тих, хто мовчить, ти говори.
Говори про свободу і зневагу,
Говори про тих, хто здався й пішов,
Говори про братів і сестер міць та відвагу,
Говори про страждання, говори про любов.
Говори, хай слова розганяють пітьму.
Нехай тебе чують померлі й живі.
Розповідай їм, що все має свою ціну,
Що всі життя і смерті завжди важливі.
Заради них будують мости й переправи,
Заради них руйнують вокзали й тисячолітні секвої,
Заради смерті формуються річкові заплави,
Заради життя виготовляють набої.
Останні дні літа. Аромат яблук і кавунів.
Листя ліниво починає жовтіти.
Заради минулого намагаємося підкорити свій гнів.
Заради майбутнього діти вчаться ходити.
31.08.20