Ранком після...

Зібрались у пам`яті долі мозаїк

Малюнком грайливим в півночній росі

Самотнім відлиском побитих керамік

Загубленим сяйвом сумних ліхтарів

Пелюстками щедро осипавши зранку

Застелену лінню, м`яту постіль

Заляпану плямами, слідом романтик

Просочену запахом ніжних духів

Твоїми губами тендітними, люба

Не глибоко, все ж лишень до душі

Залишиш сліди наскрізні, ніби шрами

Без слова сказавши, що я лише твій