Аліса Боняр 13 Вересень

Рід

Вірш / Суспільство

Сипучі Піски моїх пустель

Проростають аж до стель

Вершин всіх поколінь

Чи то втома, чи то лінь?

Страждання мого роду 

Закінчаться на мені

Я не крапка і не кома,

Я — очаг, що горить вдалині

Дата написання : 28 Квітень 2024

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A