РОЗПАД ФОРМИ

РОЗПАД ФОРМИ

Темрява ділить свої силуети,

Гострі краї паперового тліну

Креслять глибокі порізи газетні.

Втративши форму, картонна людина

Падає тінню сухого розколу,

Вулиця бачить чужу переміну.

Крізь порожнечу, затиснуту в колі,

Тексту шматки проростають похмуро,

Вітер оголює темряву голу.

Плямами фарби замазано мури,

Погляд стає нерухомим і сірим,

Зовнішність творить цю архітектуру.

Більше немає колишньої віри,

Розпач заповнює зранені площі,

Знищено постать чужу лицемірно.

Простір малює ознаки для спрощень,

Звуки затихли у чорній безодні.

Змити сліди! Та закінчився розчин…

Хто ми сьогодні у цім епізоді?

Лиш сторінки із розірваних Біблій.

Як би ж було то лиш тільки сьогодні...

Був колись аркуш і чистий, і цілий…

Мирослав Манюк

08.06.2026