Розуміння

Мені стало цікаво промовчати,

простягати руки до небес

І в тихому, мовчазному полі

тінню зостатись.

Без обід

і без прикрас,

сміятись тільки

відблиску води.

Затихнути

й мовчати,

жити без лайок

й теревень,

спостерігаючи

за рухом

і життям дерев.

Стало цікаво

не провокувати,

любити

й цінувати

все, що само прийшло.

Не хочу знову

переживати муку

й втрату,

а побільше

реготати.