•Самоліквідація•
Вірш / Психологія і відносиниЯ тебе дуже, друже.
Я тебе чую, збуджую…
Знаю — ти не засуджуєш
Мрії мої дурні.
Ти — наче перець із м’ятою,
Борг відпускають сплатою.
І під оманою клятою —
Наші думки брудні.
Очі на світ примружу,
Правила знов порушу…
Так я себе змушу
Ніжний відчути біль.
Світ хоч і тісний, певно,
Все і завжди — даремно.
Знай: я вчиню чемно —
І ліквідую ціль.
30.12.2025