Мирослав Манюк 25 Вересень

САМОТНІСТЬ

Вірш / Суспільство

САМОТНІСТЬ

(рондель)

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

Думка прозора стискає, однак

Знаю: навряд чи її омину.

Ніби у храмі своєму зі сну,

Сяє беззвучність, неначе маяк.

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

З темряви кличу примхливу весну,

Серед красивих осінніх відзнак,

Вічно шукаю свій шлях мов хижак,

Та обираю стезю мовчазну.

Тиша дарує мені глибину.

Автори: Мирослав Манюк

                Артур Курдіновський

24.09.2025

Дата написання : 25 Вересень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A