•Сансара•

Ми живемо по суті не літа,

Ми живемо світанки, захід, «повні».

Бо скільки років я вже геть «не та»,

З середини та сама, інша ззовні.

Ми живемо не «вік», облиш цей цирк,

Немає ані вчора, ані завтра.

Новий сансара починає цикл:

Кому з обломів, а кому із фарта.

Такий довершений, красивий світ,

А ми лише «п‘ятихвилинки» в ньому,

Але хто одноденка, а хто хіт,-

Обере світ рандомно, по-новому.

Дитинство ще свІжо у твоїх снах,

Але вже дві/третини промайнули,

Проте так само вранці будить птах,

Щоб нагадати тобі дні минулі.

І час твій «тупо» зрадницьки летить,

Йому ти не господар, не прикажчик,

І знов жадаєш пережити МИТЬ…

Тому кладеш камінчик під стаканчик..

Зробило ставки за усіх життя…

У розпал гри тебе тузами криє.

Сансара підштовхне у небуття,

Тріумфи, промахи… припливом змиє..

Ми живемо по суті не літа,

Ми - рідних усмішки, щасливі миті,

І лише це забЕрем «у світа»,

У бездоганну височінь блакиті.

(с) Світланка Минченко

4.07.2025