Серпневі вірші
Вірш / СуспільствоСерпневі вірші одноманітні, наче армійські будні.
Серпневі слова шикуються в колону, мов солдати.
Серпневі рими вимучені спекою й марудні.
Серпневе натхнення не має ні початку, ані кінцевої дати.
Серпневі вірші не потрібні практично нікому,
Одразу забудуться після прочитання.
Солдат пише повідомлення, в кінці речення ставить кому,
Бо не вірить, що це речення для нього останнє.
Серпневі вірші, як і майже всі військові,
не матимуть жодної слави й визнання.
Але виконувати свою роботу, збиваючи руки до крові
Мусиш. Заради життя, заради смерті, заради кохання.
Серпневі вірші ніколи не постаріють,
Як і обличчя на мармурових плитах.
Серпневі вірші дивні, їх не всі зрозуміють.
Курсують, подібно кометам, по своїх орбітах.
Кожне речення в серпні виважене й важке,
Неначе фугасні артилерійські снаряди.
Кожне сказане слово незмінне, цупке
Й беззаперечне, мов військові обряди.
Кожен серпневий вірш може стати прощальним,
Як і кожен армійський сніданок.
Усякий зворот наразі стає ритуальним,
Як і кожний зустрітий солдатом світанок.
17.08.24
