СИЛА НАДІЇ

Вірш / Суспільство

СИЛА НАДІЇ

У тінях тривог завмирає душа,

І в сутінках вже непомітні вогні.

Та крок — і стихають кошмари нічні,

Зникає у темряві чорна межа.

І я, попри біль трепетливий та страх,

На помацки йду в обіймах туману,

На поклик чуттів, слідами обману,

Стежками, дорогами в мареннях, снах.

Хоч гріх намагається душу схилить,

Неначе стискає в облуднім ярмі,

Та розум знаходить ідеї нові,

Коли настає невідомості мить.

І серце заб`ється в нерівний набат,

Як туга з небес грозою спадає.

Коли вже здається, що шляху немає,

Надія стає порятунком без втрат.

У дії народиться дух бойовий,

Де сумнів слабкий, а надія міцна,

Нарешті впаде у вагання стіна

І голос в душі зазвучить як новий.

Автори: Мирослав Манюк

                Ю.С.

16.10.2025 – 19.10.2025

Дата написання : 20 Жовтень 2025

Роботи автора