Спори

Оборонні споруди й відсутність конструктиву

Заживо гниючі мізки, відсутність перспективи

Покриті органи грибами, і танцюючі могили

Спори сіються на тілі, не наївшись мертвечини

Душі в голову приходять — не можуть знов вони спочити

Перебиравши твої кості, душу починає їсти

Коли з сумом згадую тебе — по серцю б’ють жорсткі хлисти

Коли тіло кров’ю пише все нові й нові холсти

Не прийдеш ти зі світу мертвих, не заспіваєш уже ти

Душа не заспокоїться ніяк, поки не вийдеш з гроба ти.