Старий лелека
Ця робота присвячена моєму дідусю, якого вже 6 років немає поруч.Саме він давав мені безумовну любов, саме він був світлом, яке я не розумів. Саме він був осередком тепла.Попри всі проблеми і труднощі - я повертався до нього - і все було гаразд.
Не в тім печаль, що я один чи кволий.
Не в тім печаль, що я не ношу німб.
Не в тім печаль, що я не гоноровий.
Не в тім печаль моя, не в тім.
Мені сміятись боляче - сміюсь.
І біль нервово обпікає,
А плач напевно стримати боюсь.
Мені так боляче, коли тебе немає.
Мені болить там, де тебе нема.
Де та холодна пустка та відсутність.
Для мене ця тюрма це пустота.
Можливо, всі слова ці тупість,
Але шукаю всюди образ твій.
Шукаю і благаю гучно все навкруг
``Прошу хоч снись мені``. А в думці: ``Стій!``
Так тільки більш болітиме, мій друг.
Мій любий, ти страждав, я знаю, так.
Мені до сил твоїх ще так далеко.
Прошу будь наді мною хоч, як птах.
Мій чорно-білий і старий лелека.
