Стіни про тебе мовчать

Щойно прокинулась, а у думках «сумую»,

Іду по будинку, а стіни про тебе мовчать,

На вулиці осінь кричить про обійми лілейні,

Та ти не зі мною і вона стихає відразу.

День, мов туман, не залишив у думках ані сліду,

Очі кричать про вогонь, що тліє в душі,

Твої руки - мов долі благословіння,

Я чекаю на дотики, що піднесуть із землі..

Уже сонце ховає проміння за обрій,

Осіннє тепло забрало руки від тіла,

Душу укрив туман, огортає від ночі,

А я чекаю появи променів світла.