Надія Колода 25 Липень / Оновлено

стосунки

Вірш / Психологія і відносини

Наповни вени мої, кожну клітину моєї душію.

Затікай у вуха піснями сльозливими,

впадай в очі мені барвами неможливими.

Пройдись кожною фіброю моєї душі.

Віддавай легким присмаком на язиці

пести та зігрівай у зливи нічні.

Наповни самотні мої вечори,

розбав смуток тривогою,

залий полотно злобою

розірви й знову збери його,

розпливись аквареллю барвистою

і такою мені ненависною.

Нагадай про невдачі мої

візьми мою гордість та розтопчи

візьми моє серце в окови 

і стисни його до болю,

розірви та викинь усе забудь та покинь мене.

Та наступної ночі знову заповни цей мозок собою.

Сиротами бігай по шкірі 

невідпускай мене тієї миті.

Наповни мої вени собою і проживи цю годину знову.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A