Страх втрати

Пробач, мною надто багато не сказано.

Слова не варті того, щоб втрачати.

Кохання минає - науковцями доведено.

Але чи варто їм довіряти?

Мною тобі доведено,

Що безнадійно закоханий не може чекати вічно,

І я вже скоріше не чекаю, а боюся нашої зустрічі.

Цей томний, холодний вечір

Не дасть зімкнути повіки до ранку,

Перед моїм поглядом - твої порожні очі

І мертвотно холодні плечі.

Мною доведено, що прив’язаність до тебе не може існувати вічно,

Але ніколи не зникне щось інше.

Я десяту добу не виходжу із запою,

Не виходжу з себе,

Намагаючись зрозуміти, що для мене означає це «інше»,

І чи було «воно» для нас даремно?

Беґбедер довів: «кохання живе три роки».

Я на четвертий перестав йому вірити.

Коли ти повернешся, я не певен, що помчуся зустрічати тебе на вокзал,

Але точно не зможу зачинити перед тобою двері.

Думаєш, любов? Ні - страх втрати.