•Стріли•

Стріл в моєму серці не торкайся,

Поки вони там, я буду жити.

Просто бути поряд намагайся,

Зцілюй, коли схочу знов завити.

За минуле не питай, за сум мій,

Звідки стільки травм душі дісталось?

Навіть коли гризтиме злий сумнів,

Згадуй, як тобі я посміхалась.

Нічия назавжди, вибач, знаєш,

Так мені спокійно і безпечно.

Ти колись розмову цю згадаєш,

Зрозумієш мене, безперечно.

І нехай вже йде десяток п’ятий,

Ні до чого вік, це тільки цифри,

Вже не чистий аркуш (він пом‘ятий)

Із мого буття, там досі вихри.

По життю девіз мій: «ТУТ і ЗАРАЗ»!

Що було - минуло, далі БУДЕ…

Я себе обравши, не вагалась

Йти вперед, звільнивши серце скуте.

Є одне «АЛЕ», - там досі стріли,

(Щоб на граблях  більш не танцювати.)

Відтворити кадри, що вціліли,

Над собою й далі працювати.

Не торкайся стріл, це моя частка!

Зцілюй душу, в ній цвістимуть квіти.

Комусь знов довіритися - пастка,

Доки вони «там», я буду жити.

(с) Світланка Минченко

15.07.2025