СУМНИЙ СВЯТИЙ ВЕЧІР…

Вже на столі смачна кутя,

        за стіл зібралася родина.

А на щоці бринить сльоза,       

     тут  рідного бракує сина.

І серце крається в журбі .

         Воно не може позабути

святі минулі вечори,

          де разом всі хотіли бути.

І як раділи ми тоді,

          і як разом колядували.

А час біжить без вороття.

         Сумні тепер часи настали.

І не одна така сім’я.

         Їх так багато в Україні…

Палає в полум’ї земля…

          Міста і села у руїні…

А Святий вечір на поріг

          У кожну хату заглядає.

І на покуті вже дідух,

          а за столом усіх немає…

Заплачуть діти … і батьки…

          Сестра за братом заридає ,

Він  відійшов у інший світ,

          і поруч вже його немає.

Кутя підсолена слізьми …

          Сумний.. Святий … Вкраїнський вечір…

А на поріг колядники

          принесли радість для малечі.

Та крізь журбу й сердечний біль

          будем Ісуса прославляти.

Прийшло Дитяточко з небес,

          щоб життя вічне всім нам дати .