Свати пропагандисти

``Свати`` - напевно, один із найвідоміших серіалів початку 2000-х, який запамʼятався усім ламповою атмосферою та веселими позитивними жартами. І напевно, я зараз шокую істинних фанатів цього серіалу, якщо ще такі залишились, тим, що скажу, що Свати не такі вже и хороші, як здаються на перший погляд. Ба більше, цей серіал цілком і повністю пронизаний російською пропагандою та наративами, хоча і на перший погляд має український слід. Але давайте по-порядку.

Вони були дійсно зняті в Україні студією «Квартал 95», а продюсером перших 6-ти сезонів виступав теперішній президент України Володимир Зеленський.

Якщо коротко про сюжет, то він простий як пʼять копійок. Є дві родини проста сільська та багата міська, які мають виховувати свою єдину улюблену онучку Женю. І звісно ж у кожного свої методи виховання і бачення ситуації та власні сімейні перепалки. На цьому в основному і тримався сюжет усіх 7-ми сезонів без виключення. У чому ж тоді проблема спитаєте ви? Чому серіал не вартий перегляду, адже він такий веселий і ненавʼязливий? Навіть у свій час Зеленський активно захищав серіал від заборони його показу на території України.

Як я вже і казав диявол ховається у деталях. Пропаганда побєдобесія, нездорова ейфорія по совєтському союзу, абьюзивні стосунки у сімʼї , постійне пригноблення українців - і це, певен, не повний список «заслуг» цього серіалу. Цікаво? Давайте розбиратися.

По перше завжди було цікаво у якій країні живуть свати? Сімʼя з українським прізвищем Будько Іван та Валя живуть начебто в українському селі Кучугури і є здавалося б українцями. Інша пара Ольга Миколаївна та Юрій Анатолійович Ковальови живуть у столиці схожій на Київ і є міською інтелігенцією. І все наче натякає на те що дія серіалу відбувається в Україні: назви селищ, вивіски українською, ба навіть і сам Київ фігурує не один раз. У той самий час у кадрі присутні російські прапори та портрет путіна. Але вам не здається дивним, що майже всі герої говорять виключно російською мовою? Причому не просто російською, а характерною російською з притаманними їй сленговими виразами, жаргоном і навіть російськими приказками. Якщо навіть там і присутня українська мова, то лише як інструмент викривлення, гидкого суржику, а не як елемент культурної спадщини.

По-друге, ця мерзотна ностальгія за совком. Майже у кожній серії кожного сезону герої сидять і згадують як ото було добре при совєтському союзі. І пофіг, що була тотальна бідність, репрсії та брехня, проте ковбаса коштувала 3 копійки. Окремої уваги заслуговує четвертий сезон, у якому свати їдуть до українського Криму навідати онучку Женю. І саме тут починається весь капець. На хвилиночку, четвертий сезон знімали у 2010 році за 4 роки до анексії Криму. Саме у цей час за сюжетом свати вирішують залишитись у Криму, відкрити свій готельний бізнес, так би мовити осісти. Нічого не нагадує? Доречі готель, який вони відкрили має дуже ``ностальгічну назву``.

Третім пунктом, і не менш для нас важливим, є приниження українців та формування комплексу меншовартості. У серіалі українці показані як тупуваті, неосвічені селюки, які можуть тільки гакати, шокати, лаятись та постійно пиячити. При цьому пияцтво у серіалі це норма. У той самий час росіяни представлені нам, як вища ланка суспільства, якій Україна не рівня.

А що по сімейним стосункам, спитаєте ви? Може там усе добре? Розчарую, але ні. Якщо розібрати їх без рожевих окулярів, то перед нами класичний приклад аб’юзу, психологічного насильства і тотальної неповаги одне до одного. Валя постійно висміює та принижує Івана, Іван у відповідь знущається з Валі. Це подається як смішні сценки, але насправді це демонстрація токсичних моделей поведінки, які через гумор перетворюються на «норму». У родині Ковальових ситуація не краща: Юрій Анатолійович — класичний підкаблучник, якого абсолютно не поважає його дружина. Його думка ніколи не враховується, він постійно стає об’єктом жартів, і найгірше — це подається як єдино правильна модель сімейних відносин. Чоловік — це або п’яниця і селюк, як Будько, або жалюгідний безвольний «міський інтелігент», як Ковальов.

Не можу обійти стороною і 3 серію 6-го сезону у якій головні герої відзначають день вєлікой побєди, що на мою думку є квінтесенцією побєдобєсія, яке серіал нав’язує глядачеві без жодної іронії чи критичного погляду. Герої, замість того щоб спокійно вшанувати пам’ять чи показати справжню трагедію війни, влаштовують цирк з червоними прапорами, маскарадами і піснями совєтської епохи. Це все подається як норма, як добра традиція, яку треба підтримувати, бо ж «дієди ваєвалі !». А головне — навіть не згадується, що мільйони українців були не просто учасниками цієї війни, а й жертвами тоталітарного режиму, який не дуже відрізнявся від нацистського.

Підсумовуючи у весь цей потік думок, очевидно що цей серіал був створений виключно для росіян і намагався у свій час зросійщити і українців, прикриваючись ``сімейністю`` та ``ламповістью``, а найстрашніше ідеологією того, що ми один народ. Тому, коли почалась повномасштабна війна вона розставила все на свої місця. Ведучі російські актори серіалу залишились на стороні ворога, а українські - залишились людьми.

Слава Богу цей серіал вже перестали показувати по телебаченню, але на ютуб каналі Кварталу цей він досі є. Чому так, робіть висновки самі, але 100 разів подумайте перед тим, як захочете ``понастальгувати`` за сватами.