Свобода у концепції життя

Колись у юності я хотів вибитися з натовпу, не бути таким, як усі. Тепер мені просто хочеться злитися з натовпом, як шпигуну на секретному завданні. Це не означає втратити своє ``я``, це означає стати частиною цілого. Життя однієї окремо взятої людини можна легко вмістити в коробку, і відправити до запитання невідомому адресату. Розпакувавши її він не буде надто здивований. Усюди те саме. Якщо ти альбінос із воронячої зграї, тебе швидко заклюють. Тому краще розчинитися в натовпі, як буддійські ченці розчиняються в космосі - знаходячи нірвану.

Є початок і кінець шляху, а витіюватий шлях від пункту до пункту називається життя. Щасливі ті, котрі не бояться кінцевої точки призначення, і вірять, що є нагорода за пройдений шлях. Люди створили стільки умовностей, і так люблять їх дотримуватися, що міцно вчепилися в цей шлях, боячись розлучитися з ним. Смерть неминуча, ми лише відкладаємо міркування про неї до остаточної точки. Ми прив`язані до наших речей, до нашої повсякденності, до наших розваг, до нашої роботи, тільки для того, щоб отримати ще більше задоволення.

Учасники ``бійцівського клубу`` втратили все - і, здобули волю. Їхнє его більше не поширюється на речі, на майно, на прихильність до людей. Це не легко відмовитись від усіх радостей життя, щоб залишитися ні з чим. Але це є свобода. Матриця нашого життя змушує нас відчувати і перейматися тим, що насправді таким не є. Чи невже наше життя - це просто ілюзія? Голограма?

Ми живемо за придуманими правилами. І, якщо ти їх не дотримуєшся - ти ізгой. І ще у світі є гроші. Ці різнокольорові папірці чи барвисті цифри на екрані смартфонів чи ноутбуків. Все зводитиметься до того, щоб їх отримати, і тим самим продовжити собі життя. Якщо в тебе їх немає – значить кінець неминучий.