Танець тіней на шторах
Проза / Дитячий світОдного зимового дня, коли я малою тільки-тільки навчилася вирізати паперові сніжинки, мама запропонувала повісити мої кривульки на вікна. Тоді я поставилася до цієї ідеї скептично — яка втіха, коли з вулиці гарно, якщо мені через фіранки в хаті погано видно, — але погодилася.
Під пильним поглядом морозного вечора (і, можливо, парочки сусідських очей) ми приклеїли ті творіння до скла й одразу зашторили вікна. Я засумувала сумом людини, яка знала, що нічого путнього з витівки не вийшло б, але, однак, зробила. Та не сказала нічого: краще вже бачити сніжинки бодай вдень, хай і через синтетичну пелену. Згадувати, як вони десь у шафі в теці самотньо валяються ще гірше. Та й мій бідненький палець, надавлений вушком ножиць, схвально підвив тій думці.
А на ранок народилися вони.
Тіні від сніжинок.
Пустунки мерехтіли на шторах, мов живі. Підморгували мені візерунками, які здавалися красивішими за оригінальні. Зимове світло обережно відрізало зайве та додавало дрібні деталі, яких бракувало. Паперові нерівності перетворювалися на фактурні вигини в силуетах.
Від найменшого поруху повітря ставалася магія: тіні пускалися в ніжний танок, створюючи лапатий снігопад на шторах. Це вже не просто силуети, прив`язані до оригіналів. Це відбитки маленької мене, що розпочали власний шлях.
Минатимуть роки. Мої сніжинки ставатимуть красивішими. Згодом до них приєднаються витинанки: снігопад сипатиметься на хатинки, паротяги, Санта Клаусів, їжачків... Тіні ростимуть разом зі мною, наповнюватимуться новими деталями й відтінками, ставатимуть складнішими, але водночас зберігатимуть відбиток з кожного року.
Просто красиве дійство перетвориться на тремтливий відблиск внутрішньої мене. Ці зимові силуети щоразу нагадуватимуть, що зовнішня сірість ховає в собі значно більше, ніж видно з першого погляду, що бути закритою не означає бути нудною й не потрібною. Коли здаватиметься, що я застигла на мертвій точці, вони нагадуватимуть, що я росту й змінююся разом з моїм снігопадом на шторах.
То що? Ти чекала більшго?
Текст для марафону ``Зимові ескізи``, Завдання 13
